Багатство рис живого народного мовлення, у тому числі діалектного, виразно свідчить про те, що живомовний компонент є визначальним для публікованих пам’яток. Народнорозмовна мова — це основа їх фонетики, граматики, лексики тощо.

Рукопис має тектурову обкладинку, узяту, як зазначає І. Свєнціцький, з іншого рукопису XVI ст.29 Усіх аркушів у ній 242, формат 4°. Звороти аркушів не нумеруються. Папір сірий, місцями пошкоджений вологою. На сторінці вміщається в середньому близько 20 рядків. До А. С. Петрушевича рукопис перейшов разом з усією колекцією рукописів родини Свідзінських.