Варто додати, що в досліджуваних пам’ятках досить повно відбиті назви одиниць міри й ваги, що пов’язується з потребою дозувати медичні засоби та різні речовини для їх виготовлення: налій на то горЂлки моцной доброй полкватε(р)ки (ЛО, 50 зв.), придай ... комфори скрипуль (50 зв.), о(т)ва(ж) εго фунтъ (51), возми ... корεня полЂподіи́ лотъ (73 зв.), соку кварту (89 зв.).

Відзначимо в наших пам’ятках таку важливу народнорозмовну рису, як тверда вимова приголосних перед ε: во(з)ми копε(р)васу упалεного лотъ (ЛО, 103), пεрε(д) ωбЂдо(м) (КЛ, 209), сεрεда (Пр., 3 зв.). Якби приголосні в цій позиції вимовлялися м’яко, то перед е, напевно, стояла б літера і, як це звичайно спостерігається в аналогічній позиції перед о; пор.: коліоръ (ЛО, 67 зв.), диягεліова (90 зв.).