Уявлення про конкретну лікарську пораду може дати наступний текст із пам’ятки «ЛЂкарства ωписа(нъ)ніε»: На тεчεніε крови z носа. Возми цибулε εдну и другую, εжεли маліε, и болшε, покрай дробно, в(ъ) костки, положъ на ри(н)ку, припεчи, розложъ тε цибулЂ на платахъ и поприкладай на стопи ногъ, ε(ст) рЂ(ч) досвЂ(д)чона. И тЂм(ъ): возми губокъ, кои́ на стари(х) дεрεва(х) бузинови(х) виростаю(т), зсуши, утри на прошо(к), дай хорому мЂсто табачки, заразъ престанε тεчεніε (57 — 57 зв.). \16\ Зрідка до складу такої поради входить народне замовляння; це спостерігаємо, наприклад, у пам’ятці «Книга ЛЂчεбн[а]A».

Досить повно засвідчена анатомічна лексика, назви органів і частин людського тіла, назви внутрішніх органів: положи наверху голови (ЛО, 49 зв.), очи (58 зв.), ω(т) оуха и тЂмA (КЛ, 203), по(д) носомъ хорого (ЛО, 49 зв.), из зубовъ (КЛ, 203), тЂмъ по(д)курувать горло (ЛО, 106), жолудокъ (КЛ, 206), и прикладай на пупокъ (ЛО, 43 зв.), маε(т) моцъ згони(т) бородавки (105 зв.), На камεнь в ни(р)кахъ (21 зв.), гусини(мъ) смалцемъ шмарова(т) подо(ш)ви но(ж)ніε (19).