Досить часто в публікованих пам’ятках, особливо в «ЛЂкарствахъ ωписа(нъ)нихъ», вживається літера и́ з надрядковими знаками (крапкою і дужкою над нею), що вказували на йотованість вимови: около шіи́ (ЛО, 30), до нεи́ (58 зв.), обои́хъ (69), и́стъ (КЛ, 209), и́жъ (217), добрыи́ запахи да(ст) (218), ωрЂшки полныи́ и гладкіи́ (Пр., 7).

Наступна пам’ятка — «Книга ЛЂчεбн[а]A» — публікується за рукописом Львівської бібліотеки АН УРСР із колекції А. С. Петрушевича № 159, де уміщена на арк. 202 — 240. За своєю будовою вона характерна тим, що в її тексті, крім власне лікарських порад і рецептів, є також молитви-замовляння.