Кожна сторінка оригіналу акуратно обведена рамкою з однієї або двох паралельних ліній. На ній уміщено 20 — 22 рядки тексту. Пам’ятка писана чітким красивим скорописом середини XVIII ст., мабуть, як зазначає І. Свєнціцький, рукою Павла Свідзінського — збирача і переписувача рукописів.

Багатство рис живого народного мовлення, у тому числі діалектного, виразно свідчить про те, що живомовний компонент є визначальним для публікованих пам’яток. Народнорозмовна мова — це основа їх фонетики, граматики, лексики тощо.