б) назви способів і прийомів лікування: ЛЂкарство тоε (КЛ, 220), з(ъ) \15\ аптеки (ЛО, 50 зв.), масть виборна (58 зв.), плястεръ норεмбεрскый аутεнтичній (51), тымъ жε ωлЂйко(м) помазовати ωчи (КЛ, 230), учини прошокъ суптεлній (ЛО, 49 зв.), впущай того покарму в(ъ) очи кроплями (59), замЂси(т), якъ тЂсто, и пороби(т) чопки (52 зв.), мажъ очи во внутръ пЂрцεмъ (59), приклада(т) на оніε (60), служатъ на сиε купεли (21 зв.), гои́тъ (60);

Багатство рис живого народного мовлення, у тому числі діалектного, виразно свідчить про те, що живомовний компонент є визначальним для публікованих пам’яток. Народнорозмовна мова — це основа їх фонетики, граматики, лексики тощо.