Для передачі звука [о] майже в усіх позиціях використовується літера о: Омεли дубовой скутки (ЛО, 64). Літера ω, як це загалом характерно для світських пам’яток XVIII ст., засвідчується незначною кількістю випадків, причому майже завжди в позиції на початку слова або в прийменнику ω чи ω(т): ω(m) флAґы (КЛ, 204), из(ъ) ωчій (233), ω звЂздЂ, названной Каникумъ (Пр., 5).

в) назви природних речовин, напоїв тощо, які могли використовуватись як засоби лікування або для виготовлення медичних препаратів: Возми копεрвасу звичайного лотовъ осмъ, салЂтри, блεйвасу, галуну (ЛО, 51), возми оцту моцного (49 зв.), з(ъ) аптεки опиумъ (50 зв.), змЂшаи мεду прЂсного з яεчны(м) бЂлко(м) (КЛ, 236), в винЂ або в водцЂ цинамоновой любо ко(н)валЂεвой (ЛО, 49 зв.), давай ... в пи†(21). У деяких випадках набір таких речовин та препаратів, виготовлених із них, відзначається великою різноманітністю: Водки ...: рутяна, ростопашная, то ε(ст) з цεлЂдоніи́, маεранова, лива(н)дова, розмаринова, ко(н)валЂεва, кошичкова, кропова, бузинова, рожова, полЂεва, z кропу влоского, з(ъ) цвЂту подоро(ж)никового, ... юзεфова, з бЂлои ша(н)дри, з по(д)бЂлу, конра(д)кова, з калачиковъ, лεбε(д)чана, то ε(ст) з матεри(н)ки, з бεдри(н)цу, ... боракова, сщавъεва, мεлЂεсова, мεду(н)чана, ... з(ъ) цвЂту липового, фиялкова, ... з(ъ) квЂту ного(т)кового, ... полинова, ... мятчана диягεліова (ЛО, 90 — 90 зв.).