Кожна сторінка оригіналу акуратно обведена рамкою з однієї або двох паралельних ліній. На ній уміщено 20 — 22 рядки тексту. Пам’ятка писана чітким красивим скорописом середини XVIII ст., мабуть, як зазначає І. Свєнціцький, рукою Павла Свідзінського — збирача і переписувача рукописів.

Відзначимо в наших пам’ятках таку важливу народнорозмовну рису, як тверда вимова приголосних перед ε: во(з)ми копε(р)васу упалεного лотъ (ЛО, 103), пεрε(д) ωбЂдо(м) (КЛ, 209), сεрεда (Пр., 3 зв.). Якби приголосні в цій позиції вимовлялися м’яко, то перед е, напевно, стояла б літера і, як це звичайно спостерігається в аналогічній позиції перед о; пор.: коліоръ (ЛО, 67 зв.), диягεліова (90 зв.).