29 Свєнціцький І. Опис рукописів Народного дому з колекції Антона Петрушевича. — Львів, 1911, ч. 2, с. 167 — 172 (Українсько-руський архів, т. 6. Рукописи львівських збірок, вип. 2). \11\

Для літери г характерне те, що нею передається фрикативна вимова звука [г]: того (ЛО, 86), тогды (КЛ, 205). З одного боку, про це свідчить написання літери x замість г, що зрідка зустрічається в текстах: лεхко (КЛ, 205). З другого боку, для позначення вибухового звука [g] найчастіше вживається латинська літера g або літера ґ: для ny(p)gaціи (ЛО, 6), флAґму травитъ (КЛ, 204).